Російське місто Желєзногорськ, що на Курщині, стало місцем народження Олександра Юрійовича, де він прожив перші два роки свого життя. Згодом його сім'я переїхала до Харкова, і саме тут Україна стала для нього справжньою батьківщиною, а Харків — найріднішим містом на землі.

Навчання Олександр розпочав у школі №95 Слобідського району. Після її закінчення у 2014 році він вступив до Харківського політехнічного інституту, проте провчився лише два роки.

Наступне випробування на міцність відбулося у 2016 році, коли його призвали на строкову службу до військової частини 3011. Після демобілізації він повернувся до Харкова та у 2019 році відновив навчання.

У 2020 році Сашко долучився до окремого загону спеціального призначення "Омега". Його життя було присвячене службі, і саме на початку 2022 року, з початком великої війни, доля подарувала йому кохання.

Перші пів року війни стали важким випробуванням для майбутньої сім'ї. Проте навіть у такі часи Сашко знайшов сили створити родину — він одружився, а вже у 2023 році у нього народився син.

З 2022 року і до сьогодні Олександр Юрійович виконує бойові завдання, захищаючи незалежність та суверенітет України, беручи участь у найгарячіших точках бойових дій. Ми дуже вдячні Вам за незламність та сумлінне виконання службових обов'язків

Шановний Олександр Юрійович 

Клуб цінує Вашу підтримку, відданість справі та внесок у розвиток футболу. Ми вдячні Вам за професіоналізм, наполегливість і щире бажання рухатися вперед. Ваша незламність та сила духу є натхненням для всіх нас!

ФК Меркурій Харків у квітні святкує шестеріччя. 

Клуб цінує Ваші зусилля та гарну гру на протязі всіх цих років.

Дякуємо Вам за відданість команді.

Бажаємо Вам завжди залишатися енергійним, сповненим сил та натхнення для нових звершень. Нехай успіх супроводжує всі Ваші починання, а кожен день приносить радість, задоволення та натхнення!

Дякуємо за захист Держави!

Слава Україні